Медузи не плавають вночі (2024)

Ти собі уявляєш, йдеш узбережжям пізно ввечері, і раптом вода починає сяяти неземним блакитним світлом від мільйонів медуз, що пливуть наче живі вогні. Ти не втримуєшся, пірнаєш у хвилі, і вони оточують тебе, торкаючись шкіри холодними вусиками, ніби запрошують у свій світ. Але чим глибше ти занурюєшся, ці істоти починають змінюватися – їхні тіла пульсують швидше, випромінюючи енергію, яка притягує рибу й інші морські створіння, створюючи хаос навколо. Ти намагаєшся виплисти, але течії стають непередбачуваними, змушуючи боротися за кожен подих, поки не помічаєш, як медузи збираються в зграю, ніби готуються до чогось великого. Тепер усе ускладнюється, бо ті медузи, що спершу здавалися нешкідливими, раптом викидають нитки, які обплутують все довкола, створюючи пастку з мерехтливих ниток. Ти вириваєшся, але бачиш, як інші форми життя – риби, молюски – потрапляють у цю сітку і зникають, розчиняючись у світлі. Спроби ухилитися призводять до того, що ти натикаєшся на підводні скелі, а медузи слідують за тобою, їхні тіла пульсують у ритмі, ніби відлунюють твій пульс. Урешті-решт, знаходиш спосіб використати їхню енергію проти них, змушуючи зграю розсіятися, але це залишає тебе виснаженим посеред океану, з думками про те, що ночі в морі приховують небезпечні секрети.