Король Тернів (2009)

Люди раптом опиняються в зарослому колючими тернами лабіринті всередині стародавнього замку, де кожна стіна ніби жива і рве одяг на клапті. Вони хапають під руку все, що трапляється – старі мечі чи мотузки, – і кидаються тікати від потвор, які вистрибують з тіні, розмахуючи кігтями. Кожна кімната ховає пастки: підлога раптом провалюється, а стелі падають, змушуючи стрибати та перекочуватися, щоб не розбитися. Вони натикаються на залишки їжі та записки, що натякають на якусь інфекцію, яка перетворює все довкола на хаос, і мусять швидко вчитися битися разом, поки не втрачають один одного в темряві. Тернові зарості раптом оживають, обвиваючи ноги та тягнучи в прірву, змушуючи розрубувати їх у шаленій погоні коридорами. Група натикається на підземні печери, де вибухають газові пастки, розкидаючи вогонь, і доводиться гасити полум'я власними куртками. Вони знаходять артефакти, які випромінюють дивне сяйво, і використовують їх, щоб приманювати монстрів у засідки, але кожна перемога коштує ран, бо тварини регенерують і повертаються сильнішими. Наприкінці шляху чекає фінальний бар'єр – гігантська тернова куля, яку треба розбити, ризикуючи життям, щоб вирватися на волю посеред вибухів і криків.