Винищувач танків Меллолінк (1988)

Дівчата сідають у важкі машини з гусеницями, заводять мотори і виїжджають на широке поле, де починають маневри, уникаючи перешкод і стріляючи по рухомих мішенях. Кожна з них хапає за важелі, координуючи вогонь і рух, щоб точно влучити в ціль, поки інші кричать вказівки через гучну какofonію двигунів. Вони тренуються день за днем, симулюючи реальні сутички, де треба швидко перезаряджати гармати і вибирати позиції для атаки, щоб не пропустити жодного удару від умовних ворогів. Усе це перетворюється на справжні змагання, де вони стикаються з іншими групами, що також мчать вперед, обмінюючись пострілами і маневрами в хмарі пилу та диму. Під час інтенсивних боїв вони раптом отримують удар у борт, змушуючи зупинитися і лагодити пошкоджену броню посеред хаосу, щоб не випасти з гри. Вони швидко перебудовують тактику, оточуючи супротивників з флангів або ховаючись за пагорбами, щоб несподівано вистрілити і вибити їх з поля. Кожна перерва між атаками наповнена адреналином, коли вони перезавантажують боєприпаси і мотивують себе вперед, відчуваючи, як команда згуртовується в моменти кризи. Зрештою, після серії таких сутичок, вони прориваються до перемоги, залишаючи позаду розбиті машини і святкуючи тріумф у загальному захваті.