Око кішки (2025)

Три жінки тримають затишне кафе, де вдень ллється аромат кави і сміх клієнтів, але ввечері вони перебираються в темні костюми і вирушають на ризиковані пригоди. Вони проникають у добре охоронювані місця — музеї, вілли, навіть банки — щоб хапати старовинні картини та ювелірку. Кожна операція повна напруги: вони уникають лазерних сіток, камер спостереження і раптових патрулів, спритно стрибаючи через вікна чи ховаючись у тіні. Адреналін зашкалює, коли вони ледве встигають зникнути з трофеєм у руках, завжди тримаючи в секреті свою подвійну гру. Їхні нічні вилазки пов'язані з пошуками прихованих підказок у викрадених речах, які розкривають сімейні загадки. Паралельно, хтось із правоохоронців постійно підозрює їх, влаштовуючи облави і перешкоди, що змушує імпровізувати на ходу. Вони стикаються з несподіваними пастками — від тривожних сигналізацій до перестрілок — але завжди знаходять спосіб вислизнути, використовуючи винахідливі трюки. Кожна успішна крадіжка не тільки додає збудження, а й наближає до відповідей, що ховаються в цих скарбах.