Нізащо у світі я не стану твоєю коханою! Лише... (2025)

Ти уяви, от ця дівчина постійно вигадує хитрі плани, щоб уникнути будь-яких натяків на романтику з тим хлопцем, який їй явно подобається, але вона не зізнається. Вона ховається в несподіваних місцях, на кшталт шкільної шафи чи за рогом коридору, щоб не зустрітися з ним, але завжди щось зривається – наприклад, він несподівано з'являється, і вони опиняються в тісному просторі, де їй доводиться вигадувати брехливі відмовки на місці. Потім вона намагається переключитися на щось інше, як от фальшиві побачення з іншими, але це тільки поглиблює хаос, бо він починає ревнувати і слідкувати за нею, змушуючи її бігати по місту в абсурдних ситуаціях, на кшталт пірнання в фонтан, щоб уникнути розмови. Але з часом ці безглузді витівки перетворюються на справжні пригоди, де вона ледве встигає виплутуватися з компрометуючих моментів, як от коли вони випадково опиняються на одному велосипеді під дощем, змушуючи її прикидатися байдужою. Він відповідає своїми трюками, наприклад, підлаштовуючи зустрічі в кафе, де вона мусить вживати незручні пози, щоб не видати емоцій, і це все набирає обертів, змушуючи її усвідомити, що ті ігри вже не такі прості. Зрештою, під час однієї з таких перестрілок, вони ледь не падають у воду разом, і це стає моментом, де межа між відмовками і правдою починає танути.