Відкрий двері (1995)

Я от натрапив на ті двері посеред звичайного дня, просто відчинив їх з цікавості, і одразу ж потягнуло всередину, ніби вихор. Опинився в зеленому лабіринті, де дерева шепотіли вітром, а ріки текли золотом, освітлені незвичним сонцем. Навколо стрибали істоти з блискучими крилами, які кружляли, ніби гралися, а потім підвели мене до скелястого пагорба. Там я знайшов схованку з дивними предметами, що пульсували енергією, і коли взяв один, відчув, як сили прокидаються в тілі. Бігав поміж тінями, уникаючи пасток, що раптом з'являлися, і натрапив на групу фігур, які жестами показали шлях углиб. Всередині печери, куди вони повели, все вибухнуло хаосом: стіни затряслися, а з темряви виповзли тіні, що намагалися схопити. Я хапав усе під руку – камені, ті пульсуючі штуки – і кидав у бій, відчуваючи, як адреналін б'є ключем. Ми пролазили крізь вузкі тунелі, де повітря горіло від тепла, і врешті досягли серцевини, де стояв велетенський кристал. Розбив його ударом, і хвиля світла розігнала тіні, залишивши тільки спокій. Вийшов звідти змучений, але з повними кишенями таємниць, які змінили все навколо.