«Сотня» (2016)

Група молоді висаджується на поверхню, де все вкрите руїнами та зеленню, що пробивається крізь попіл. Вони одразу беруться до справи: шукають їжу в покинутих будівлях, розпалюють вогнища, але скрізь трапляються пастки – отруєна вода, раптові бурі чи дикі звірі, що кидаються з засідок. Кожен крок обертається викликом, бо навколо ховаються інші, хто вижив, і їхні наміри не завжди дружні; доводиться імпровізувати зброю з підручних матеріалів і вчитися довіряти один одному, щоб не загинути в першій же сутичці. А коли знаходять старі сховища, то натикаються на артефакти, що змінюють уявлення про минуле, змушуючи швидко адаптуватися до нових загроз. Тим часом напруга зростає, бо інші групи починають претендувати на ті самі ресурси, вибухнувши бійками за територію та запаси. Вони мусять ховатися в підземних тунелях, де повітря затхле, а стіни кришаться, або будувати укріплення з уламків, щоб відбиватися від набігів. Кожна знахідка, як-от забутий арсенал чи медичні препарати, стає приводом для зрад чи союзів, що ламають плани; доводиться робити болючі вибори, на кшталт, кого рятувати під час епідемії, і вчитися виживати в постійному хаосі, де кожна ніч може стати останньою.