Капризи Апельсинової вулиці / Примхи помаранчевої вулиці (1987)

Одна дівчина раптом дістає з пошти таємничий лист, де хтось описує майбутні події, зокрема, як її близкий друг збирається зробити фатальну помилку через внутрішні муки. Вона одразу відчуває тривогу, перечитує рядки і вирішує не ігнорувати це, тож збирає друзів, щоб разом стежити за ним і помічати зміни. Вони помічають, як він уникає компанії, ховає сльози і пропускає звичні зустрічі, тож починають планувати, як залучити його до активностей – від спільних прогулянок до розмов ночами, аби розкрити, що турбує. Кожна дія стає як гра в перетягування, де вони намагаються витягти його з темряви, відчуваючи, як час тисне. Тим часом емоції вирують: сварки спалахують, коли хтось не витримує тиску, а теплі моменти дають надію, як от коли вони діляться спогадами і сміються вперше за довго. Вони копирсаються в його проблемах, допомагаючи впоратися з втратами і страхами, і потроху бачать, як він починає посміхатися по-справжньому. Урешті, їхні зусилля перевертають хід подій – він відкривається, шукає допомоги і крок за кроком повертається до життя, роблячи все сильнішим, а їхню дружбу – непереможною. Це перетворюється на унікальний досвід, де кожна дія доводить, що вчасно сказане слово може змінити все.