Кенді-Кенді (1976)

Дівчинка прокинулася в старому будинку для дітей без батьків, де щодня допомагала з хатніми справами, гралася з однолітками і мріяла про кращий світ. Вона вчилася шити одяг і співати пісні, а ввечері ховалася під ковдрою, уявляючи пригоди. Одного ранку її покликали до кімнати, де незнайомці забрали її з собою в далеку подорож, де все було нове: великі кімнати, смачна їжа, але й сувора дисципліна. Вона швидко адаптувалася, бігаючи садами і допомагаючи по господарству, та іноді плакала ночами, сумуя за друзями. Вона вирушила в місто, де знайшла роботу в лікарні, лікуючи хворих і миючи підлоги до знемоги. По дорозі зустрічала хлопців, з одним з яких поділилася першим поцілунком під зорями, але потім зіштовхнулася з втратами, коли близькі люди йшли геть. Кожного дня вона бігала між роботою і проблемами, рятуючи інших від бід, і вчилася боротися з труднощами, шукаючи власне щастя. Урешті-решт, після багатьох пригод, вона натрапила на несподівану допомогу, що змінило її життя назавжди.