Цей монстр хоче мене з'їсти (2025)

Ти йдеш самотньо вулицею ввечері, і раптом з-за рогу виринає ця страхітлива потвора з блискучими іклами, що виблискують у світлі ліхтарів. Вона повзе ближче, її очі палають голодом, і ти відчуваєш, як повітря стає важким від її ричання. Ти завмираєш на мить, а тоді кидаєшся бігти, чуючи, як її кігті дряпають асфальт позаду. Кожна секунда – це гра на виживання, ти ховаєшся в тіні, шукаєш щось, щоб відбитися, і серце калатає, ніби хоче вистрибнути з грудей. Потвора не здається, вона слідкує за тобою, змушуючи маневрувати між машинами та смітниками, і ти розумієш, що це не просто погоня – це справжня небезпека, яка дихає в спину. Ти нарешті знаходиш старий ніж у смітнику і розвертаєшся, щоб зустріти її віч-на-віч, відчуваючи, як адреналін закипає в жилах. Вона атакує перша, стрибаючи з розкритою пащею, і ти встигаєш відскочити, завдаючи удар. Кров бризкає, а ти маневруєш, уникаючи її ударів, які ламають все навколо. Бій триває в напруженій тиші, окрім її гарчання і твого важкого дихання, і ти помічаєш слабкі місця в її шкурі. Кожна атака – це шанс вирватися, ти б'єшся з усіх сил, відчуваючи, як втома накочує, але інстинкт самозбереження тримає на ногах. Зрештою, тобі вдається змусити її відступити, і ти тікаєш у безпеку, але знаєш, що це ще не кінець.