Спогади про майбутнє (1995)

Раптом прокидаєшся, і перед очима миготять яскраві картинки – ніби фільм, але це твоє власне майбутнє. Ти бачиш, як хтось ледь не гине в страшній аварії на перехресті, і серце калатає, бо відчуваєш, що це реально станеться. Швидко вибігаєш надвір, встигаєш зупинити все в останній момент, рятуючи життя, але потім ці видіння не зупиняються – вони показують, як вогонь пожирає цілий будинок, і ти мусиш бігти туди, щоб запобігти катастрофі. Кожна мить напружує, бо ти розумієш, що змінюючи одне, порушуєш інше, і світ навколо починає крутитися швидше, ніби гра в доміно, де кожна твоя дія падає ланцюгом. А от як ці спогади стають дедалі інтенсивнішими – ти помічаєш, що вони не тільки про дрібні небезпеки, а й про щось більше, на кшталт хвилі, яка може зруйнувати все довкола. Ти ховаєшся в темряві, щоб розібратися, і раптом бачиш, як вода заливає вулиці, змушуючи людей тікати, тому кидаєшся допомагати, але кожна твоя спроба змінювати хід подій призводить до несподіваних поворотів – хтось виживає, але інші опиняються в пастці. Це стає як гонитва проти часу, де кожна секунда – це шанс на порятунок, але й ризик все зіпсувати, і ти не можеш зупинитися, бо відчуваєш, що від цього залежить усе навколо.