Блідий кокон (2006)

Людина прокидається в закинутій лабораторії, оточена мерехтливими екранами та мотузками кабелів, що звисають зі стелі. Вона сідає за консоль і починає переглядати старі записи: на моніторах миготять зображення порожніх вулиць, зарослих травою, і фрагменти повсякденного життя, яке колись вирувало. Кожне натискання клавіші виводить нові кадри – люди в масках біжать від хмар пилу, будівлі руйнуються, а потім все завмирає в тиші. Вона помічає дивні артефакти: прозорі оболонки, схожі на залишки коконів, розкидані серед уламків, і починає збирати їх, шукаючи зв'язок між минулим і цим порожнім світом. Вона копирсається глибше в архівах, де записи показують, як ці оболонки пульсують і розкриваються, випускаючи тіні фігур, що танцюють у тумані. Екрани заповнюються сценами, де люди ховаються в укриттях, спостерігаючи, як оболонки поширюються, поглинаючи все навколо, і з часом перетворюючи ландшафт на біле, безбарвне поле. Вона натикається на фінальні кадри: оболонки лускаються, відкриваючи порожнечу, і вона мусить ухилитися від несподіваних спалахів, що вириваються з пристроїв, змушуючи її переосмислювати, що залишилося від реальності.