Кабанері Залізної фортеці (2016)

Люди ховаються в броньованих поїздах, що мчать по рейках крізь спустошені землі, де зграї голодних створінь, які колись були людьми, кидаються на все живе, намагаючись увірватися і перетворити жертв на собі подібних. Всередині цих рухомих фортець пасажири лагодять бар'єри, кують зброю з підручних матеріалів і тримаються купи, бо кожна зупинка може обернутися навалою, де ці тварюки рвуть метал і м'ясо, а виживання залежить від швидкості і винахідливості. Поїзди стають ареною, де кожен звук – сигнал тривоги, а ночі наповнені ревом і криками, бо монстри не втомлюються, а люди мусять боротися за кожен кілометр. У одному з поїздів хтось виживає після укусу, набуваючи сили, якої не мало ніхто, – він розриває ворогів голими руками, стрибає на них з даху і зупиняє навали, що ледь не перевертають весь склад. Вони кидаються в бій, будуючи пастки з рейок і парових механізмів, щоб відбити хвилі атак, які накочуються як шторм, змушуючи всіх працювати пліч-о-пліч. Кожна сутичка – це вибухи, кров і швидкі рішення, де перемога означає ще один відрізок шляху, а поразка – кінець усього, бо тварюки не зупиняться, доки не поглинуть все.