Хайді (1974)

Вона приїжджає в мальовничі гори і одразу кидається в щоденні пригоди: пасе отару кіз, лазить по крутих схилах і збирає ягоди в лісі. Кожне пробудження зустрічає спів птахів, а дні наповнені іграми з тваринами та допомогою по господарству. Вона вчиться розпалювати вогнище, милується заходами сонця з вершин і відчуває свободу в кожному подиху свіжого повітря. Життя тут б'є ключем, з несподіваними зустрічами і простою радістю природи, де кожен день – нова пригода. Вона несподівано опиняється в галасливому місті, де мусить доглядати хвору дитину в задушливій кімнаті. Міські вулиці повні шуму і пилу, а вона сумує за зеленими пагорбами, мріючи про біг по травах. Доки триває це, вона намагається допомогти, але відчуває тугу в кожній миті, аж доки не повертається назад. Там її зустрічає радість: кози біжать назустріч, а гори знову обіймають, повертаючи звичні радощі і спокій.