Прощавай, Донґліс! (2021)

Ти уяви, як ця стародавня істота, що пролітала крізь віки, раптом втомлюється від безкінечного існування. Вона бачить, як ліси ростуть і висихають, як річки змінюють русло, але її дні здаються порожніми і одноманітними. Тож вона шукає спосіб перетворитися на людину: летить крізь бурі, уникає пасток від мисливців на міфів, і нарешті знаходить сховане місце з давніми артефактами. Там вона проходить ритуал, який змінює її тіло, і опиняється в галасливому місті, де вперше відчуває холод дощу на шкірі та смак простої їжі. Все довкола крутиться швидко, і вона вчиться ходити вулицями, уникаючи зіткнень, але кожна мить наповнена новизною, яка лякає і вабить водночас. Вона тепер пробирається крізь щоденну метушню: працює на фабриці, де машини гудуть без упину, і заводить знайомства з людьми, які діляться своїми історіями за кухлем пива. Але раптом з'являються проблеми – її старі вороги, що шукають її по слідах, змушують ховатися в тіні. Вона відчуває перший біль втрати, коли втрачає щось цінне, і радість від несподіваних зустрічей, які змінюють погляд на світ. Кожна пригода змушує її боротися: бігти від переслідувачів чи допомагати незнайомцям, і врешті вона розуміє, що людське життя – це суцільний вир, де кожна секунда може перевернути все догори дригом.