Глибоке шаленство. Втрачене дитя (2021)

Ти прокидаєшся в темному підземному лабіринті, де повітря густа від вологості, а стіни вкриті слизом і дивними малюнками, що пульсують, ніби живі. Раптом згадуєш, що десь тут загубилася маленька істота, яку ти мусила захищати, тож кидаєшся бігти коридорами, уникаючи рухомих тіней, які хапають за ноги. По дорозі натикаєшся на розкидані іграшки та клаптики паперу з криптічними знаками, що наштовхують на спогади про минулі події. Кожний поворот приносить несподівані звуки – шелест, плач, – змушуючи тебе стрибати вбік від пасток, які раптово спрацьовують, ледь не затягуючи в прірву. Ти відчуваєш, як реальність тане, а навколо множаться ілюзії, що збивають з пантелику. Ти вриваєшся в простору залу з кривими дзеркалами, де твоє відображення роздвоюється, показуючи сцени насильства і втрати, що здаються надто реальними. Там знаходиш предмет, який явно належав тій загубленій фігурі, але раптом з тіні вистрибують потворні форми, що імітують твої найглибші страхи, змушуючи хапатися за імпровізовану зброю – уламки металу чи каміння. Б'ючись, ти помічаєш, як ці створіння розпадаються, відкриваючи приховані проходи, де ховаються ще більші небезпеки, на кшталт отруйних випарів чи рухомих стін. Урешті, розкопавши схованку, натрапляєш на шокуючу знахідку, яка перевертає все догори дригом, змушуючи боротися не тільки з оточенням, а й зі своїм розумом, що починає тріскатися.