Барвистий світ завтрашнього дня (2018)

Прокидаєшся серед вулиці, де будинки виблискують усіма відтінками, ніби хтось розмалював небо фарбами, а повітря гуде від літаючих апаратів, що снують між вежами. Люди навколо носяться на дошках, які тримають їх у повітрі, обмінюючись блискавичними жестами, а ти хапаєшся за поручень, відчуваючи, як твої пальці пульсують кольоровими хвилями. Раптом щось падає згори, зриваючи шматок фасаду, і ти кидаєшся туди, щоб встигнути схопити, бо інакше все полетить шкереберть. Довкола спалахують вогні, а ти помічаєш, як тіні рухаються самі по собі, тягнучи тебе в бік темного провулку. Там, у провулку, натрапляєш на стіну, що оживає фарбами, показуючи сцени, де машини бунтують проти своїх творців. Ти прориваєшся крізь бар'єр, ледь уникаючи вибуху, і опиняєшся в залі, де пристрої пульсують енергією, змушуючи повітря тріщати. Разом з іншими, хто теж опинився тут, мусиш стрибати через портали, що відкриваються раптово, щоб дістатися ядра, де все крутиться навколо кольорового серця. Кожна мить – це біг через хаос, де один хибний крок може все зруйнувати, і ти відчуваєш, як сили в тобі зростають з кожним пережитим випробуванням.