Нотатки про подорож до Йокогами за покупками (1998)

Я сідаю на потяг, і він мчить через міські вулиці, де хмарочоси блищать під сонцем. Вийшовши на станції, я одразу пірнаю в натовп, заходжу в першу крамницю, де полиці завалені кольоровими речами. Розглядаю тканини, вибираю куртку, приміряю її перед дзеркалом, крутячись, щоб побачити, як вона сидить. Потім іду далі, заходжу в ринок, де запахи свіжих фруктів змішуються з гамором, хапаю кілька апельсинів, торгуюся з продавцем, сміючись з його жартів, і пакую все в сумку. Раптом помічаю рух на даху навпроти, хтось стрибає, і я завмираю, спостерігаючи, як фігура зникає в переулку.   Я кидаюся за нею, щоб перевірити, що відбувається, і натикаюся на завалену купу коробок, де ховається незнайомець. Ми обмінюємося швидкими словами, він показує мені карту, ми разом тікаємо від переслідувачів, ховаючись за стінами. По дорозі я піднімаю з землі втрачений гаманець, розкриваємо його, виявляємо таємні записки, які змінюють усе. Ми розбігаємося, я повертаюся до крамниць, швидко завершую покупки, сідаю на потяг назад, відчуваючи, як адреналін пульсує, і дивлюся у вікно на зникаюче місто.