Голос далекої зірки (2002)

Двоє молодих людей надсилають один одному короткі повідомлення, ділиться повсякденними думками та почуттями. Раптом, одна з них вирушає на далеку космічну місію, і прості тексти перетворюються на єдине зв'язок через безмежні відстані. Час для відповідей розтягується з хвилин на години, потім на дні, а згодом на місяці – кожне слово стає скарбом, що мчить крізь зірки, наповнене тугою та спогадами про спільні миті. Кожне нове повідомлення несе вантаж років, що минають, змушуючи їх дорослішати окремо, але з думками про іншого. Вони пишуть про зміни в житті, про втрати та надії, відчуваючи, як час розриває зв'язок, але не гасячи іскру всередині. Зрештою, повідомлення стають рідкісними, як зірок спалахи, залишаючи після себе лише ехо емоцій, що витає в порожнечі.