Озирнутися (2024)

Дівчина день у день хапається за олівець, малюючи комікси для шкільної газети, і кожна лінія виходить живою, ніби дихає. Потім з'являється ще одна, така сама палка, і вони кидаються в роботу разом: сидять ночами, вигадують сюжети, сміються з кумедних ідей і перетворюють папір на цілі світи. Але з часом їхні малюнки починають сперечатися, як живі істоти, – одна хоче сміху і легкості, а друга копає глибше, в темні куточки душі, і це все накочує як хвиля, змушуючи їх сваритися й сумніватися. Та після однієї гарячої суперечки, коли фарби летять скрізь, вони розходяться, і дівчина лишається з купою недороблених ескізів, що дивляться на неї звинувачливо. Вона починає переглядати старі роботи, ніби перегортає сторінки свого життя, і раптом бачить, як ті малюнки розкривають втрачені моменти – сміх, сльози, дружбу, що згасла. Зрештою, вона хапає олівець знову, малюючи з новою силою, ніби намагається повернути те, що втекло, і в кожному штриху відчувається той біль, що перетворює все на щось сильніше.