Сарусубері: Дочка Хокусая (2015)

Вона прокидається на світанку в тісній майстерні, де батько схиляється над полотнами, змішуючи фарби й виводячи деталі. Вона тихо підглядає, як він оживає кистю, і потайки хапається за свої матеріали, малюючи квіти та вулиці, що пульсують життям. Кожного дня вона тренує руку, копіюючи майстерні штрихи, але мусить ховати роботи під дошками, бо світ за дверима не потерпить жінку з пензлем. Вона біжить по завданнях, уникаючи пильних очей сусідів, і вночі, коли всі сплять, нарешті віддається потоку ідей, що вихром кружляють у голові. Її малюнки стають дедалі сміливішими, з кольорами, які вибухають на папері, але раптом тіло зраджує – біль накочує хвилями, змушуючи кидати все на півслова. Вона продовжує малювати крізь лихоманку, перетворюючи страждання на вихорі ліній і відтінків, що розповідають про приховані емоції. Кожна нова картина – це бій за місце під сонцем, де вона ризикує все, щоб показати, як краса проростає крізь хаос, і врешті її твори починають привертати увагу, мов шепіт, що стає громом.