Я хочу стати п'ятою (1995)

Ось що сталося: цей тип натрапляє на чужий щоденник, що випав з рук у бібліотеці, і читає про те, як хтось бореться з серйозною хворобою, яка руйнує життя. Він вирішує повернути його власниці, і вони несподівано заводять розмови, які переростають у спільні вилазки по місту. Вони їдять вуличну їжу, дивляться на зірки в парку та діляться секретами, що змінює його повсякденну рутину на щось яскраве й непередбачуване. Кожна мить наповнена сміхом і болем, бо вона показує, як можна прожити дні на повну силу, попри все. Вони мандрують різними місцями, де вона встигає зробити те, чого завжди бажала, на кшталт стрибка з мосту в річку чи відвідування фестивалю з вогниками. Він допомагає їй у цих пригодах, а вона вчить його не тікати від реальності, змушуючи пережити емоції, яких він уникав. Але з часом хвороба накладає свій відбиток, змушуючи їх стикатися з непростим вибором, і їхня дружба стає тим, що залишає слід на все життя, змушуючи задуматися про те, що справді важливо. Кінцівка приходить раптово, але з ноткою надії, яка тримається в пам'яті.