Сад слів (2013)

Ти уяви, як хтось тікає від зливої дощі в тихий сад, де несподівано натикається на незнайомку, що сидить під навісом. Вони заводять розмову про повсякденні речі, про мрії та переживання, і це швидко стає звичкою. Кожна нова зустріч приносить більше тепла, він починає малювати її образи, а вона ділиться думками, що надихають. Час минає в цих бесідах, і все навколо оживає від їхніх слів, ніби сад сам оживає. Він повертається щоразу, незважаючи на погоду, і їхні зустрічі набирають глибини, коли вона розповідає про свої клопоти. Але раптом з’являються перепони, що ускладнюють усе, змушуючи задуматися про справжні почуття. Кінцівка приходить швидко, з емоціями, що залишають післясмак, ніби дощовий день раптом прояснився, але з ноткою меланхолії.