Аніме 2022 року українською
Хлопець повертається додому після важкого дня, а там – жах: його рідні розкидані по землі, покалічені страхітливими створіннями з пітьми. Сестра ледве жива, але її очі вже горять червоним, а тіло скрутилося в щось потворне. Він хапає меч, що знайшов
Жінка повертається додому після важкого дня і натикається на поранене створіння, яке ховається в кущах. Вона швидко надає допомогу, і воно несподівано перетворюється на гуманоїдну істоту, яка обіцяє служити їй у всьому. Відтоді в її оселі повно
Молодий воїн прокидається вранці, хапає свої кунаї та вирушає в ліс на тренування. Він стрибає по гілках, уникає пасток і практикує швидкі удари, щоб удосконалити свої навички. Потім отримує наказ: пробратися в укріплений табір ворогів і вкрасти
Ти просто мусиш побачити, як величезний натовп з'їжджається на цей божевільний фестиваль посеред моря, де сцена блищить під сонцем, а повітря тріщить від енергії. Співачка виходить і починає співати такі потужні хіти, що всі завмирають у
Я от уяви, цей хлопець раптом прокидається посеред зеленого поля в дивному світі, де дерева сяють магією, а земля кишить дивними рослинами. Він хапається за знайоме – починає саджати насіння, поливати грядки і доглядати худобу, сподіваючись на
Цей хлопець, звиклий до бійок і перестрілок, раптом опиняється сам на сам з вередулою дитиною, яку мусив стерегти. Він навчається міняти підгузки, співати колискові та ховатися від переслідувачів, а тим часом дитина малює на його обличчі
Він пробирається нічними вулицями, стрибаючи з даху на дах, уникаючи променів ліхтарів і патрулів. Кожна тінь стає сховком, де він тренує удари і стрибки, раптом натикаючись на підозрілу зустріч: фігури в темному обмінюються пакунками, а він
Хлопець раптом розуміє, що дівчина, з якою він розійшовся, тепер ділить з ним дім – їхні батьки одружилися, тож вона стала його зведеною сестрою. Кожна зустріч у коридорі чи за вечерею наповнена незручними натяками на минуле: її звичні жарти
Вони пливуть через шалені крижані хвилі, де вітер рве вітрила, а лід дряпає корпус корабля, змушуючи триматися за мотузки, щоб не злетіти за борт. Висаджуються на засніжену рівнину, де снігова буря ховає шлях, а велетенські тіні ведмедів кружляють
Я прокинувся і одразу зрозумів, що щось не так: мої руки не згиналися, а тіло стояло нерухомо, наче зроблене з пластику. На голові сидів мікрофон, який увімкнувся сам, і мій голос раптом лунав гучно, коментуючи все довкола, ніби я вів радіопередачу.