Життя дракона прощавай, привіт людське життя (2024)

Дракон раптом прокидається в тілі людини, оточений густим лісом і співом птахів, і одразу відчуває, як зникають його крила та луска. Він намагається злетіти, але падає на землю, дивуючись новим нігтям і м'якому шкірі. Блукаючи поміж деревами, натрапляє на стежку, де чує людські голоси – хтось сміється, хтось торгує овочами. Він хапає перший-ліпший одяг, що валяється, і заходить до селища, де бачить вогнища, що димлять, і дітей, які граються в багнюці. Спробувавши з'їсти ягоду, він відчуває незвичний смак, і серце калатає від несподіванки, бо все довкола здається таким крихким і швидкоплинним. Тепер, у вирі людського життя, він вчиться ходити вулицями, уникаючи натовпу, і допомагає селянинові лагодити огорожу, використовуючи свою приховану силу. Раптом з'являються дикі звірі, що ричать у присмерку, і він стрибає вперед, відштовхуючи їх ударом, який дивує навіть себе. Пізніше, біля вогнища, ділиться історіями з місцевими, але тримається осторонь, бо страх розкритися не дає спати. Він б'ється з внутрішніми демонами, коли бачить, як люди плачуть від втрат, і сам відчуває біль, якого раніше не знав, змушуючи його шукати сенс у цьому новому світі, де кожна мить – як пригода.