Моріта небалакуча (2011)

Він прокидається на світанку, чує, як за вікном шумить вітер, і мовчки збирає рюкзак, виходить на вулицю, де люди поспішають, а він просто йде, уникаючи розмов. У школі сидить за партою, слухає вчителів, але коли хтось питає думку, він лише киває або малює на папері. Його однокласники спочатку сміються з цього, але помічають, що він завжди перший, хто лагодить поламані речі чи допомагає з важкими завданнями, просто показуючи руками. А ввечері, повертаючись додому, він спостерігає за міським життям, де всі галасують, а він тримається осторонь, але його дії привертають увагу тих, хто поруч. Потім настає день, коли в школі хтось губить цінну річ, і всі починають звинувачувати один одного, бігаючи туди-сюди. Він не кричить, а тихо слідкує за підозрілими рухами, помічає, як хтось ховає щось у шафці, і рішуче втручається, викриваючи правду своїми діями. Всі дивуються, як він усе зрозумів без слів, і це стає початком пригод, де його мовчання перетворюється на зброю, допомагаючи розв'язати ще більші проблеми. У кінці дня він повертається додому, ніби нічого не сталося, але всередині відчуває, що світ навколо змінюється завдяки йому.