Мабороші / Фабрика ілюзій Аліси і Терези (2023)

Тут от таке: одне місто раптом відокремилося від світу після аварії, і тепер усе застигло в часі. Люди ходять на роботу, грають з дітьми, їдять за столом, але ніхто не старіє, а дні повторюються, як петля. Небо завжди хмарне, а на околиці працює фабрика, що крутить свої механізми цілодобово, виробляючи штуки, які змушують все здаватися нормальним. Головна персона виявляє, що речі не додаються в крамницях, а вулиці порожніють ночами, тож вона починає шукати підказки в покинутих будинках і таємних коридорах, де ховаються дивні артефакти. Вона натикається на механізми, які генерують фальшиві спогади, змушуючи людей ігнорувати реальність, і це ледь не зводить її з розуму. По дорозі трапляються пастки, де ілюзії оживають, на кшталт рухомих стін чи примарних фігур, що переслідують. Вона лізе в серце фабрики, розбирає пристрої, щоб розкрити, як усе тримається на нитках, і врешті намагається зламати систему, ризикуючи власним життям, аби повернути рух до цього застиглого світу.