Пластикові спогади (2015)

Ти прокидаєшся в знайомій кімнаті, але все навколо здається дивно штучним – стіни блищать як пластик, а фото на полиці змінюються щоразу, коли ти кліпаєш. Раптом спогади про щасливе дитинство ламаються: той день на пляжі виявляється фальшивкою, бо пісок не лишає слідів, а сміх лунає як записаний трек. Ти починаєш помічати тріщини в реальності – їжа без смаку, люди навколо повторюють одні й ті самі фрази, ніби програма зламаного комп'ютера. Шукаючи відповіді, ти натикаєшся на приховані повідомлення в повсякденних речах, і серце калатає, бо розумієш, що твоє життя – це пастка з ілюзій, яку хтось майстерно зліпив. Ти вислизаєш з кімнати, ховаючись від наглядачів, які патрулюють коридори з холодними очима, і знаходиш підземний схрон з артефактами, що розкривають правду про штучні світи. Кожна знахідка – як удар: старі відео показують, як твої спогади перезаписували, а мапи вказують на лабораторії, де люди перетворюються на ляльки. Ти зіштовхуєшся з перешкодами – пастки активуються, і доводиться бігти крізь темряву, відчуваючи, як реальність тріскається. Урешті, збираючи уламки, ти готуєшся зруйнувати систему, бо тепер розумієш, що свобода ховається за цією пластиковою завісою, і кожна секунда – це бій за справжнє життя.