Ілюзія раю (2023)

Ти уявляєш, цей тип раптом прокидається серед пишних садів, де фрукти падають просто в руки, а повітря пахне медом. Він блукає вулицями, де будинки мерехтять кольорами, а люди танцюють під вічним сонцем, ніби вічне свято. Але вже на другий день він помічає, що речі зникають – наприклад, стіл з їжею раптом тане на очах, а дерева шепочуть дивні слова, ніби щось приховують. Він намагається доторкнутися до стін, і вони вібрують, наче ілюзія, що тріскається, змушуючи його бігати й шукати відповіді посеред цієї фальшивої ідилії. Він натикається на підземний тунель, де машини миготять вогнями, створюючи образи раю з нуля. Там люди лежать під шоломами, їхні тіла з'єднані кабелями, а кімната повна екранів, що показують жахи реального світу зовні. Він намагається відключити пристрій, але стикається з пастками – лазери спалахують, а двері зачиняються, змушуючи боротися за кожний крок. Зрештою, він розбиває систему, вириваючись назовні, де дощ і бруд чекають, але свобода варта всього.