Нелюд (2016)

Ти уявляєш, цей хлопець прокидається щоранку з відчуттям, ніби світ навколо – суцільна ілюзія, і все, що він робить, тільки поглиблює порожнечу всередині. Він хапається за пляшку, шукає втечі в хаотичних ночах з незнайомцями, а потім проклинає себе за руїни, які лишаються. Кожна спроба зачепитися за нормальне життя – робота, друзі, навіть родина – обертається фарсом, бо він постійно лажає все, ховаючи біль під масками брехні та ігнору. Він дедалі більше тоне в боргах і самоті, алкоголь переходить у щось гірше, а стосунки вибухають як бомби, залишаючи лише попіл. Кілька разів він ледь не кидає все, стаючи на край, але щось тримає – можливо, страх або дивна надія. У кінці, він хапається за папір, виливаючи хаос на сторінки, ніби це єдиний спосіб не згаснути в темряві.