Твоя форма (2025)

Хлопець сидить у своїй кімнаті, де піаніно вже вкрите пилом від часу, як мама пішла, і він не наважувався навіть доторкнутися до клавіш. Раптом, гуляючи вулицею, він чує скрипку, що грає так палко, ніби кожна нота виривається з серця. Він підходить ближче, бачить дівчину, яка грає з заплющеними очима, і щось в її мелодії зачіпає його. Вони обмінюються поглядами, вона киває, і він, неочікувано для себе, сідає за піаніно поруч, починаючи імпровізувати. Їхня гра зливається в єдине, наповнене емоціями, і він відчуває, як стара пристрасть повертається. Вони кидаються в тренування, проводячи дні за нотами і повтореннями, щоб підготуватися до великого змагання. Але ночами його мучить біль від спогадів, і він ледь тримається. На сцені, під яскравими вогнями, мелодія раптом збивається – вона зупиняється, і йому доводиться грати одному, імпровізуючи на льоту. Він долає паніку, виливаючи все в музику, і зал вибухає оплесками. Після цього вони стоять разом, втомлені, але з відчуттям, що ця пригода змінила їх назавжди.