Прикрась прощальний ранок квітами надії (2018)

Рано-вранці хтось прокидається в кімнаті, де через вікно ллється світло, освітлюючи сад, повний цвітіння квітів у всіх кольорах. Спогади про прощання раптом навалюються, як хвилі, змушуючи серце битися швидше, і вони виходять на вулицю, доторкаючись до пелюсток, що ще блищать від роси. Збираючи букет, вони помічають, як кожна квітка тріпається на вітрі, ніби шепоче про втрату, і вирішують піти далі, де несподівано натикаються на забутий куточок з засохлими рослинами. Там, копирсаючись у землі, знаходять старі насіння, що пробуджують ідею посадити щось нове, щоб заповнити порожнечу. Потім, з повними руками квітів і інструментів, вони починають рити землю в саду, висаджуючи насіння одне за одним, відчуваючи, як земля кришиться під пальцями. Кожне посаджене зернятко стає кроком уперед, коли сонце піднімається вище, а спогади про прощання змішуються з радістю від росту. Поки квіти починають проростати, навколо з'являються метелики, що кружляють, ніби святкуючи відродження, і це змушує забути про біль, перетворюючи звичайний ранок на щось тепле і повне життя. Урешті-решт, сад оживає, показуючи, як з простих дій народжується нова сила.