Суперкуб (2025)

Дівчина натикається на запилений мотоцикл у старому гаражі, лагодить його з простих інструментів і вперше вирушає в путь. Двигун оживає з гарчанням, і вона мчить по вузенькій дорозі, уникаючи вибоїн, відчуваючи, як вітер б'є в обличчя. Вона перетинає зелені поля, де трава хилиться від вітру, зупиняється біля струмка, щоб напитися холодної води, і дивується, як легко обійти звиклі обмеження. Кожна хвилина на сідлі приносить прискорене серцебиття від швидкості, а повороти шляху відкривають несподівані краєвиди, наче приховані скарби. Вона продовжує мандрувати, зупиняючись у маленьких придорожніх крамничках, де купує свіжі фрукти і розмовляє з перехожими про їхні історії. Під час однієї поїздки дощ застає її зненацька, тож вона ховається під деревом, спостерігаючи, як краплі стікають по металу. Вона піднімається на стрімкі пагорби, де видніється далека гора, і спускається в долини, повні квітів, збираючи їх у кошик. Кожна пригода вчить її впевненості, як от коли вона лагодить поламану ланцюг на узбіччі, а потім мчить далі, смакуючи свободу кожним кілометром.