Спогади про одного пілота (2011)

Він сідає в кабіну, двигуни загриміли, і літак рвонув у хмари, де вже вирує хаос. Кругом снують ворожі крила, ракети проносяться поруч, а він крутить штурвал, уникаючи вибухів і пірнаючи в маневри, що на волосок від загибелі. Під час повітряної перестрілки спогади виринають: як він вперше піднявся в небо на тренуванні, відчуваючи, як вітер б'є в обличчя, і як потім усе переросло в реальні бої з втратами та адреналином. Він маневрує між хмарами, випускаючи снаряди, і кожна секунда — це боротьба за виживання посеред гула моторів і вогняних спалахів. Він приземляється на злітну смугу, виходить з кабіни, а в голові крутяться картинки з минулого: ті ночі в бараках, де вони ділилися історіями про ризиковані польоти, і моменти, коли все ледь не скінчилося. Він хапає флягу з водою, згадуючи, як одного разу в штормі ледь не розбився, але вижив завдяки інстинктам, і як потім повертався до тих, хто чекав. Усе це змушує його переосмислювати кожну мить, від болючих втрат товаришів до ейфорії вдалих місій, і врешті він готовий зірватися знову, бо небо — це його реальність посеред усього цього безумства.