Заспівай мені про любов (2021)

Хтось сидить у затишному куточку парку, граючи на старому піаніно, і раптом мелодія привертає увагу перехожого, який зупиняється, зачарований. Вони починають імпровизувати разом, обмінюючись нотами та ритмами, і з кожним днем практики музика стає їхнім спільним притулком від повсякденних клопотів. Поступово, під час нічних репетицій у напівтемній кімнаті, з'являються моменти, коли мелодії переростають у розмови про приховані емоції, а прості акорди перетворюються на дуети, що виливають усе, що накопичилося всередині. Вони експериментують з новими піснями, долаючи технічні складнощі, як от складні соло чи несподівані паузи, і це змушує їх відкриватися один одному через кожну нотку. Під час підготовки до великого виступу напруга наростає, бо доводиться впоратися з несподіваними провалами, як от розбита струна чи забута мелодія посеред сцени. Вони тренуються до знемоги, перетворюючи помилки на креативні імпровізації, і в цей час стосунки заглиблюються, змушуючи шукати в музиці відповіді на особисті питання. Нарешті, під софітами, коли лунає фінальна композиція, емоції вибухають у повноцінний вир, де кожна нота стає віддзеркаленням того, що слова не можуть передати, залишаючи після себе незабутнє відчуття.