Ґівен (2019)

Хлопець, який обожнює грати на гітарі, не може змусити себе взяти інструмент після втрати когось близкого – це наче частина його душі згасла. Він блукає містом, повний болю, аж раптом чує знайомі акорди з парку, де хтось рве струни на бас-гітарі. Ця музика хапає його за серце, і він підходить, не в силах втриматися. Вони швидко починають джемити разом, і стара гітара оживає в його руках, вириваючи емоції назовні. Кожна нота стає кроком до відновлення, і вони занурюються в ритм, забуваючи про все інше на мить. Тепер вони вирішують зібрати гурт і вийти на сцену, репетиції перетворюються на хаос емоцій і мелодій. Під час першого виступу адреналін б'є через край, а публіка підспівує, ніби це їхня спільна терапія. Але серед гітарних рифів виринають конфлікти – ревнощі, сумніви, які ледь не розвалюють усе, та вони тримаються, бо музика зшиває рани. Кожна пісня стає історією про силу і зв'язок, і врешті вони відчувають, як все змінюється на краще посеред цих вогненних акордів.