Ґівен фільм 3: До моря (2024)

Вони сідають у машину, вмикають музику і вирушають узбережжям, де дорога петляє поміж зелених пагорбів і морського бризу. По дорозі зупиняються на перекус, розмовляють про ноти, що застрягли в голові, і відчувають, як напруга від буднів потроху тане. Приїхавши, розбивають намети на піску, де хвилі б'ються об берег, а сонце ховається за горизонт, спонукаючи їх витягнути гітари і почати імпровізовану гру. Атмосфера наповнюється звуками струн, що вібрують у повітрі, і вони занурюються в ритм, ніби це єдиний спосіб віднайти рівновагу. Під час гри емоції вириваються: один грає мелодію, що розповідає про біль і втрати, а інший підхоплює, додаючи нотки надії. Вони діляться спогадами біля вогнища, де іскри літають у темряві, і раптом усе переростає в зізнання, що змінює динаміку. Несподівано, хвиля накриває їхні сліди на піску, символізуючи початок нового етапу, і вони продовжують грати до ранку, перетворюючи сум на мелодію, яка зцілює і надихає рухатися далі.