Напів зламана музична скринька (2008)

Хтось натрапляє на стару скриньку в куточку кімнати, і вона раптом дзижчить, випускаючи кривляву мелодію, що лунає як шепіт з минулого. Навколо з'являються тіні фігур, які кружляють у танці, змішуючи радісні обійми з раптовими сльозами, ніби скринька вивергає забуті моменти. Фігури тягнуть за собою нитки спогадів – розбиті чашки на столі, шепітні розмови вночі, і раптові бурі, що ламають все навколо. Це все відбувається так інтенсивно, що повітря ніби густішає, змушуючи зупинитися і пірнати в цей вир емоцій, де кожна нота б'є по нервах. Тим часом, хтось починає копирсатися в механізмі скриньки, витягаючи зламану пружину і шукаючи заміну серед старого мотлоху. По дорозі виринають приховані предмети – пожовклі листи з вицвілими словами, що розповідають про втрачені зустрічі і несподівані розставання, змушуючи переживати кожну деталь. Кожна спроба скласти все докупи призводить до нових сутичок, як-от несподівані спалахи гніву чи раптові сльози, але врешті механізм клацає на місце, і мелодія звучить чисто, розганяючи тіні. Це завершується простим рухом – закриттям кришки, що нарешті приносить полегшення від накопиченого хаосу.