Березневий лев (2016)

Юнак прокидається в тісній квартирі, де кожний день обертається навколо стародавньої гри на дошці – він пересуває фігури, роздумуючи над кожним ходом, але всередині все холодно і порожньо. Він виграє турніри, змагаючись з іншими гравцями, але після перемог приходить самотність, яка душить ночами, змушуючи блукати вулицями або сидіти в темряві, борючись з болем, що накопичується роками. Кожна партія – це не просто гра, а битва з власними слабкостями, де фігури падають, а він лишається з почуттям порожнечі, ніби грає сам проти себе, і жодна перемога не загоює ран. Він випадково заходить до сусідів, де троє людей збираються за столом, готуючи просту їжу і сміючись над дурницями. Вони тягнуть його в свої ігри, діляться історіями, і вперше він відчуває тепло, коли хтось турбується про нього, накриваючи ковдрою чи пропонуючи чай. Через спільні вечори і розмови він починає допомагати їм з повсякденними справами, вчиться сміятися, а не ховатися, і поступово ті темні ночі відступають, замінюючись на моменти, де гра стає не про перемогу, а про зв'язок з іншими, що дає сили рухатися далі.