Низькорівневий персонаж Томозакі (2021)

Хлопець постійно сидить за комп'ютером, бо реальне життя здається йому несправедливою грою, де він завжди на останньому місці. Він уникає людей, ховаючись у віртуальному світі, але раптом хтось пропонує йому план: почати з простих кроків, як навчитися підтримувати розмову чи посміхатися під час зустрічей. Вони тренують його в шкільних коридорах, де він вперше заводить короткі діалоги, вчиться жартувати і навіть бере участь у групових іграх під час перерв. Кожна невдача, на кшталт незграбного слова чи проваленої спроби, стає поштовхом до наступного кроку, і він потроху починає відчувати, як змінюється його повсякденне. Він кидається у шкільні заходи, де доводиться грати в командні ігри, бігати на змаганнях і допомагати однокласникам з проектами. По дорозі трапляються конфузи, як коли він падає під час матчу чи забуває слова в розмові, але з кожним разом усе виходить природніше. Він відкриває, що дружба будується на малих перемогах, як спільний сміх над дурницею чи допомога в біді, і це робить дні яскравішими. Зрештою, ці кроки перетворюють його рутину на захоплюючу пригоду, де кожен день приносить нові виклики і радість.