Ставши псом моєї коханої (2023)

Раптом прокидаюся і бачу, що мій світ перевернувся: тіло стало чотирилапим, хвіст махає, а запахи б’ють у ніс як вибух. Біжу вулицями, уникаючи машин і людей, які кидаються камінням або сміються, думаючи, що я просто бродячий пес. Спробую дістатися до знайомого місця, де завжди був, але тепер усе здається чужим – двері зачинені, їжа недосяжна, а кожен звук лякає до смерті. Шукаю їжу в смітниках, ховаюся від дощу під машинами, і з кожним кроком розумію, що мусити виживати в цьому новому тілі – це суцільна пригода з купою несподіванок. Підкрадаюся ближче до неї, де вона сидить на лавці, і вона раптом годує мене залишками обіду, не здогадуючись, хто я насправді. Граємося в парку, я стрибаю і кручуся, намагаючись привернути увагу, але виходить тільки гавкіт і хвилювання. З’являються проблеми: інші пси гавкають і ганяють мене, а я ледве уникаю бійок, ховаючись у кущах. Кожна мить поруч з нею – то смішні переживання, то зворушливі моменти, коли вона обіймає, і я відчуваю, як серце калатає, але не можу нічого пояснити.