Звичайна подорож (2025)

Він прокидається з першими променями сонця, хапає старий рюкзак, напханий бутербродами та саморобною картою, і виходить з тінистого будинку на околиці. Шлях петляє через густі ліси, де листя шелестить під ногами, а птахи галасують над головою; раптом він натикається на зарослий водоспад, за яким ховається старовинний храм. Всередині все блищить від пилюки та таємниць: він чіпає дивний артефакт, і одразу ж спрацьовують пастки – стріли сичать повз, а підлога хитро провалюється. Він крутиться, уникає небезпек і виривається назовні, з мокрим волоссям і прискореним диханням, але з відчуттям, ніби весь світ відкрився перед ним. Він мчить далі, перетинаючи річку по хиткому мосту, де вода бурхливо б'є об каміння, і раптом зустрічає незнайомця з рюкзаком більшим за його власний. Разом вони дерлися на крутий пагорб, де вітер рве одяг, а хмари згущаються в грозу; несподівано вибухає злива, змушуючи ховатися в печеру. Там, серед сталактитів, вони натикаються на схованку з коштовностями та старовинними записками, які розкривають приховану небезпеку. Він вирішує ризикнути, хапає знахідку і тікає в ніч, з адреналином в жилах і новими пригодами на горизонті.